30 липня — Всесвітній день протидії торгівлі людьми
Всесвітній день протидії торгівлі людьми був започаткований у 2013 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй. Його метою є підвищення рівня поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привернення уваги до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочення людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.
Торгівля людьми – означає здійснення з метою експлуатації, вербування, перевезення, передачі, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування, або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою, або уразливості положення, або шляхом підкупу у вигляді платежів або вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.
Термін «торгівля людьми» передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України.
Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми» торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними.
До внутрішніх чинників належать:
- соціальна нерівність та низький рівень життя населення;
- насильство в сім’ї та інші прояви гендерної нерівності;
- девіантна поведінка членів сім’ї (вживання алкоголю, наркотичних речовин тощо);
- викривлення моральних цінностей та відсутність духовних принципів певної частини населення;
- привабливість кращого життя за кордоном та погана обізнаність громадян України щодо можливостей працевлаштування і перебування за кордоном та їх наслідки тощо.
До зовнішніх чинників торгівлі людьми належать наступні:
- спрощення можливостей для подорожування;
- лояльність законодавства до заняття проституцією у багатьох країнах світу;
- попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей;
- попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати через низку причин, зокрема небезпечні умови праці тощо.
!!! Слід зазначити, що жертвою торгівців людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі.
Основними уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є:
** незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи;
** молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей;
** сільське населення;
** внутрішньо переміщені особи;
** іноземні громадяни – трудові мігранти;
** особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального;
** бідні, малозабезпечені особи;
** особи з проблемами психічного здоров’я.
Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями населення є:
= жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації);
= чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації);
= діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).
!!!Торгівля людьми – злочин, за вчинення якого в Україні передбачено кримінальну відповідальність на строк до 15 років позбавлення волі.
!!!Торгівля людьми є третім за прибутковістю видом злочинної діяльності, після продажу зброї та наркотиків.
