Наставництво — один із способів індивідуальної підтримки та допомоги дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або іншому закладі для дітей.

Повнолітня особа — наставник/наставниця — стає "старшим/-ою другом/подругою", допомагає в підготовці до самостійного життя дитини, в її соціальній та психологічній адаптації. Наставник/-ця може дати пораду, навчити нового, мотивувати відкривати у собі нові таланти та захоплення, допомогти дитині відчувати себе менш самотньою у житті й доводити, що не варто боятися пізнавати цей світ.

Наставництво здійснюється на добровільній та безоплатній основі.